Страница Вадима Вадимова ВКонтакте

Примєрний))

Спорт

1. Лев Толстой, «Війна і мир». Як правило, навіть ті, хто досить розвинений в інтелектуальному відношенні, штурмуючи цю епопею, воліють фрагменти про світ. Напевно, тому що читати про небо Аустерліца князя Болконського і військові враження П’єра Безухова дуже боляче. «Війна не люб’язність, а найбільш бридка справа в житті», – написав у цій книзі її автор. .2. Михайло Булгаков, «Червона корона». Це не епопея, а дуже коротка розповідь. Його герой обіцяє матері повернути додому брата, який пішов воювати. Брат йде з ескадроном на годину в сусіднє село. А потім повертається: «Поїхав у сіренькому кашкеті, повернувся у червоному. І день скінчився. Став чорний щит, на ньому кольоровий головний убір. Не було волосся, і не було чола. Замість нього був червоний віночок з жовтими зубами – клаптями. Вершник – брат мій, в червоній кудлатій короні, сидів нерухомо на змиленому коні, і якщо б не підтримував його дбайливо правий, можна було б подумати: він їде на парад. Вершник був гордий в сідлі, але він був сліпий і німий. Дві червоні плями з патьоками були там, де годину тому світилися ясні очі…».Богдан Кушнір. На лінії зіткнення. Любов і ненависть. – Х.: Фоліо, 2018 .3.За сюжетом, що нагадує продовження бойовика "Командос", герой цього роману, заснованого на реальних подіях, втратив у житті все. Свого часу, ще будучи офіцером стратегічної розвідки, який працював під дипломатичним прикриттям, він опинився в епіцентрі гучного скандалу, після якого настав крах. "Вергун прийшов до тями у великій темній кімнаті. Вікна зашторені, в очі немилосердно б’є світло, а він задихається - бракує свіжого повітря. Горло пересохло так, що задихаєшся, і дуже хочеться пити. - Правила гри відомі? - пролунав незнайомий голос. Вергуна уважно розглядали два дужих молодчики з квадратними щелепами. - Будеш відповідати відразу чи допомогти?", Насправді російська контррозвідка намагалася знищити його фізично, але наш герой дивом вижив після подвійної дози невідомого психотропного препарату. І по тому, оселившись на занедбаній лісовій дачі та відгородившись від світу, Семен Вергун прагнув помсти, адже тепер йому вже ніщо не було страшне. Згодом він знаходить відраду на фронті, де життя знову набуває сенсу, але зовсім інакшого. Тим паче, що саме тут, у боях на Сході України, він віч-на-віч стикається зі своїм заклятим ворогом

Проти течії Смерть ворогам, Антиреспект Там, Кукрыниксы никто, Тартак лицарський хрест, Акварель Огонь войны Злой дух, Кукрыниксы--Звезда

Хай знають друзі й вороги,стихіями не припиню я грати.Вогнем розтоплю я сніги, водою витечу крізь грати.Серце-додаток до душі, а смерть-не привід щоб вагатись. Якщо зімною-то мершій, життя коротке, щоб боятись!Олег Литвін.м Київ троєщина.